
Шипшина важко віддає плоди
Шипшина важко віддає плоди.
Вона людей хапає за рукава.
Вона кричить: — Людино, підожди!
О, підожди, людино, будь ласкава.
Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!
Одна пташина так мене просила!
Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.
І просто осінь щоб була красива.
автор Ліна Костенко
Цього разу рубрика "Фітотерапія з книжкової полиці" розповість про шипшину – цілющу рослину, що володіє рекордним числом лікарських властивостей. Завдяки приємному смаку і тонкому аромату, а також унікальному вітамінно-мінеральному складу, яскраві і соковиті ягоди, а також коріння і листя цієї рослини незамінні для підтримки здоров’я жінок, чоловіків і навіть дітей. Чим же так корисна для організму шипшина, якими лікувальними і цілющими властивостями володіють її плоди, листя, квіти, корінь, та чи є у неї протипоказання?
Про шипшину — унікальну рослину, що завдяки своїм цілющим властивостям і різноманітності застосувань заслуговує на особливу увагу ви можете більш детально ознайомитись відвідавши відділ наукової медичної літератури Волинської ОУНБ імені Олени Пчілки. В книгах які є в фонді бібліоеки ви знайдете інформацію про правильне використання рослини здатне значно покращити загальний стан здоров’я та сприяти лікуванню багатьох недугів. Давайте дізнаємося!
Хімічний склад шипшини:
Аскорбінова кислота (від 0,2%, приблизно в 10 разів більше, ніж в ягодах чорної смородини, і в 50 разів більше, ніж у лимоні); вітаміни В1, В2, РР, К; каротин (0,7 – 8 мг%); пантотенова кислота; фенолокислоти; флавоноїди (астрагалін, гіперозид, кверцітрін, кемпферол та ін.); пектини (1,8-3,7%); цукор (0,9 – 8,1%); органічні кислоти (0,9 – 3,7%); солі заліза, фосфору, марганцю, магнію, кальцію.

Фармакологічна дія шипшини:
Плоди шипшини мають протицинготну, антисклеротичну, протизапальну та жовчогінну дію. Вони активізують ферментні системи та окисно-відновні процеси в організмі, позитивно впливають на вуглеводний обмін, сприяють синтезу гормонів і регенерації тканин, підвищують опірність організму до шкідливих факторів навколишнього середовища та стимулюють діурез. Їх використовують для профілактики та лікування при гіпо — й авітамінозах С і Р, при атеросклерозі, нефриті, гострих і хронічних захворюваннях печінки, кишківника, при виразковій хворобі, геморагічних діатезах, гемофілії, кровотечах (легеневих, маткових), при передозуванні антикоагулянтами, гіпертиреозі й недостатності надниркових залоз, травматичному шоці. Хороший терапевтичний ефект виявляють при пневмонії, бронхоектазах, бронхіальній астмі, захворюваннях очей.

Плоди входять до складу вітамінних зборів, сиропу з плодів шипшини. Холосас (водного екстракту плодів), який призначають при холециститі та гепатиті. З насіння шипшини виготовляють олію, яку використовують зовнішньо для загоєння ран, при тріщинах сосків, пролежнях, трофічних виразках гомілки, дерматозах, у стоматологічній практиці та у вигляді мікроклізм — при неспецифічному виразковому коліті. Каротолін — масляний екстракт каротиноїдів із м’якоті плодів, який використовують аналогічно.

Основні способи застосування шипшини включають:
1.Чай: один із найпопулярніших і найпростіших способів вживання шипшини. Для приготування чаю із шипшини достатньо залити окропом сухі плоди та настояти кілька хвилин. Чай із шипшини допомагає зміцнити імунітет, покращити загальне самопочуття та підтримати роботу серцево-судинної системи.
2. Настій: плоди шипшини заливають гарячою водою і настоюють кілька годин. Настій використовують для поліпшення травлення, нормалізації обміну речовин та підвищення рівня енергії.
3. Відвар: плоди шипшини варять на повільному вогні, потім проціджують та вживають. Відвар ефективний при лікуванні запальних процесів, простудних захворювань та як загальнозміцнювальний засіб. Пити відвари із шипшини краще через трубочку, щоб не зруйнувати зубну емаль. Також відвар з неї здатний фарбувати зуби.
4. Олія: виготовляється з насіння шипшини та застосовується зовнішньо для лікування шкірних захворювань, поліпшення стану шкіри та загоєння дрібних ран.
5. Сироп: готується з ягід шипшини із додаванням цукру. Сироп використовується як вітамінний засіб, що допомагає зміцнити імунітет та підтримати здоров’я в період підвищеного навантаження на організм. Вживання сиропу з плодів шипшини в чистому вигляді може призвести до здуття живота, тому іноді в сироп додають кріп або петрушку.
6. Екстракти та добавки: шипшина також доступна у формі екстрактів та харчових добавок, які можна приймати для отримання всіх її корисних властивостей у концентрованій формі.
Література
Бондар О. І. Зелена аптека Полісся : довідник / О. І. Бондар, В. К. Терлецький, А. Б. Філіпенко. – Луцьк : Надстир'я, 2002. – 220 с.
Западнюк В. Ліки, старіння, довголіття / В. Западнюк, А. Захарія, У. Волинець. –
Київ : Корисні поради, 1995. – 62 с.
Кархут В. В. Ліки навколо нас / В. В. Кархут. – 4-те вид. – Київ : Здоров'я, 2001. –
232 с. : іл.
Липа Ю. Ліки
під ногами! Про лікування рослинами / Ю.
Липа. - Дрогобич : Відродження, 1992. – 105 с.
Лисюк Р. М. Цілющі деревні рослини : навч. посіб.-довід.
/ Р. М. Лисюк, Я. М. Шляхта. – Київ : Знання, 2014. – 220 с.
Лісова скарбниця : довід. лік. росл. / уклад.
С. В. Ануфрієва. – Донецьк : Глорія Трейд, 2013. – 223 с.
Носаль І. М. Від рослини – до людини. Розповіді про лікувальні та лікарські рослини
України / І. М. Носаль ; худож. І. О. Ком'яхова. – Київ : Веселка, 1992. – 606
с. : портр.
Носаль М. А. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. Кн. 1 / М. А.
Носаль, І. М. Носаль. – Житомир : Полісся, 1991. – 95 с.
Носаль М. А. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. Кн. 2 / М. А.
Носаль, І. М. Носаль. – Житомир : Полісся, 1991. – 95 с.
Попов О. П.
Лікарські рослини в народній медицині / О. П. Попов. – 2-е вид. доп. – Київ :
Здоров'я, 1970. – 310 с..
Решетюк О. В. Лікарські рослини Полісся з основами фітотерапії : О.В. Решетюк, В. К. Терлецький, А. Б.
Філіпенко. – Луцьк : Твердиня, 2011. – 192 с.
Сафонов М. М. Повний атлас лікарських рослин / М. М. Сафонов. Тернопіль : Навч.
кн.-Богдан, 2008. – 380 с. : кольор. iл.
Солодовніченко Н. М. Лікарська рослинна сировина та фітопрепарати : навч. посіб. / Н. М.
Солодовніченко, М. С. Журавльов, В. М. Ковальов . – 2-е вид. – Харків :
МТК-книга, 2003. – 408 с.





.jpg)
















