Щороку, у третю суботу листопада, Україна вшановує пам’ять мільйонів людей, життя яких забрав Голодомор 1932–1933 років. Це не лише національна трагедія, а й одна з наймасштабніших гуманітарних катастроф 20-го століття, яка залишила глибокий слід у здоров’ї та долях кількох поколінь українців.
Голодомор сталінського режиму – це приклад того, як штучно створений голод здатен завдавати не лише фізичних і психологічних страждань, а й загрожувати існуванню всієї нації. "Сьогодні, в умовах нової російсько-української війни, ми добре
розуміємо, що таке політика знищення: Росія знову вдається до воєнних
злочинів і геноциду проти українців. Пам’ять про Голодомор стає частиною
нашої стійкості й мобілізації – для боротьби й для перемоги", – пишуть
історики.
Голодомор – дуже трагічна сторінка нашої історії. Він показує, наскільки небезпечними можуть бути умови, коли людина позбавлена базових потреб – доступу до їжі, чистої води та медичної допомоги. Тривале недоїдання, виснаження, інфекційні хвороби, зумовлені ослабленим імунітетом, стали причиною масових смертей (за різними оцінками, під час Голодомору в Україні загинули від 3,9 до 10,5 мільйонів українців). За свідченням лікарів і науковців травма масового голоду може передаватися навіть наступним поколінням через генетичні механізми.
Трагедія Голодомору нагадує нам як важливо турбуватися про здоров’я, підтримувати один одного в кризових ситуаціях та захищати людську гідність за будь-яких обставин.
Відділ наукової медичної літератури Волинської обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки разом з усією країною вшанував пам'ять жертв Голодомору хвилиною мовчання та запаленою свічкою.
Пам’ятаємо. Єднаємося. Дбаємо про гідне життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар