Українські медики-літератори (віртуальна книжкова виставка до Всеукраїнськго дня бібліотек)

30 вересня – Всеукраїнський  день бібліотек. Чудовий привід, аби поглянути на медицину не лише суворим поглядом лікарських діагнозів чи рецептурних порад, а й осягнути творчі горизонти людей у білих халатах. Адже ще Сократ казав – "не можна лікувати тіло, не лікуючи душу". Тож не дивно, що з-поміж різних професій медиків  чи не найбільше серед знакових постатей письменництва.  Франсуа Раблє, Януш Корчак, Станіслав Лем, Артур Конан-Дойль... Для них та багатьох інших  перо слугувало не лише професійним знаряддям праці для опису хвороб, а й містком у яскравий літературний всесвіт. У якому можемо віднайти і чимало українців-медиків. У кожного з них був свій поштовх до літературної діяльності : хтось надихався  власною медичною практикою чи суспільними подіями довкола, а комусь таланило зануритися у світ творчих фантазій. Пропонуємо  погортати сторінки віртуальної книжкової виставки, де ви зустрінете як відомих постатей української медицини і літератури, так і, можливо, відкриєте нові імена тих, хто збагнув – слово, як і ліки, має силу підтримувати і рятувати.

 

 

  🔰 Це лишень кілька імен тієї двопрофесійної ідентичності, яка майстерно поєднує медичний простір із культурним. Глибше збагнути їхню творчість та відкрити для себе інших талановитих медиків-літераторів з минулого і сучасного України та Волині можна, відвідавши книжкову виставку "Професія – лікувати, покликання – писати", підготовлену працівниками відділу наукової медичної літератури Волинської обласної наукової біблотеки імені Олени Пчілки до Всеукраїнського дня бібліотек.

 

А ви маєте улюблену книгу, написану лікарем? Якщо ні, наша книжкова виставка  доможе знайти свого улюбленого автора серед когорти медиків, аби переконатись: читання – теж терапія, а бібліотека – місце несподіваних відкриттів та  надихаючих вражень!😏

 

Говорити – важливо (зустріч-тренінг "Діалог про ментальне здоров'я")

Ми живемо у час, де війна – частина сьогодення. Тривоги, втрати, невизначеність, випробування  – усе це завдає болю не лише тілесного, а й душевного, заганяючи подекуди у  глухий емоційний кут, з якого самотужки вибратися важко. Ми не можемо зупинити війну, але можемо підтримати одне одного. Тому говорити про ментальне здоров’я сьогодні важливо як ніколи.

У відділі наукової медичної літератури Волинської обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки відбувся ще один захід, де йшлося про цю складну, але важливу тему. Зустріч-тренінг "Діалог про ментальне здоров'я" для студентів Луцького педагогічного інституту провела практична психологиня, експертка з емоційного інтелекту, тренер-психолог проєкту, сертифікована тренерка соціально-психологічних та бізнес-тренінгів Людмила Мельник.

 Стресостійкість – сьогодні життєва необхідність українців і вміти та знати, як її досягати – це мати ті потужні ресурси, які допоможуть долати стрес, наповнювати себе енергією і рухатися вперед. "Бути щасливим навіть під час війни – це виклик, але це можливо", – переконана фахівчиня. 

Учасники тренінгу дізналися про кілька основних сходинок, які варто проходити щодня, аби шлях до стресостійкості не був марним. Серед них – фізична активність, особистісний і духовний ріст, професійні здобутки. Без цього складно знаходити сили домомагати собі та іншим, – наголосила Людмила Мельник.

Додатково на сторожі ментального здоров'я стоїть турбота про себе та звичка читати. Студенти педагогічного інституту отримали поради,  як краще робити і те, й інше. Зокрема, фахівчиня порекомендувала звернутися до книги Володимира Станчишина "Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією", у якій в легкому та цікавому стилі розповідається про серйозні проблеми, пов'язані з ментальним здоров'ям та алгоритм дій у складних психологічних ситуаціях.

 

 

Насамкінець Людмила Мельник познайомила учасників тренінгу з корисними і водночас доступними практиками фізичного розслаблення, без яких психологічна допомога не буде такою ефективною. 

Зустріч "Діалог про ментальне здоров'я" перетворився на справжній простір підтримки і знань, розуміння і відновлення. ЇЇ учасники вочевидь зрозуміли і відчули : ти не слабкий, якщо тобі важко, ти сильний, якщо наважуєшся говорити.

Захід було доповнено   книжковою виставкою "Як зберегти ментальне здоров'я та оптимізм під час війни", яку підготували працівники відділу наукової медичної літератури.

10 вересня – Міжнародний день гінекологічного здоров'я

 

Краса жінки розпочинається з турботи про себе. І це не лише про зовнішній вигляд, не лише про косметику чи модний одяг.  Це насамперед про здоров'я і ті його аспекти, які є суто жіночими.   Міжнародний день гінекологічного здоров’я, який щорічно відзначається 10 вересня , має на меті привернути увагу суспільства до важливості своєчасного медичного обстеження, ранньої діагностики та профілактики захворювань жіночої репродуктивної системи.

 Цей день започатковано у 2001 році австралійською активісткою Кет Мезіллою – жінкою, яка вилікувала рак шийки матки. Після одужання  вона вирішила присвятити себе підтримці інших жінок, які стикаються з подібними проблемами, і підвищенню обізнаності про жіноче здоров'я. Її історія стала поштовхом до створення глобального руху, що бореться з мовчанням  та страхом, які часто супроводжують жіночі гінекологічні проблеми.

                                                 За даними ВООЗ:

 🔔Кожна 3-тя жінка у світі стикалася з гінекологічними захворюваннями протягом життя.

 ❗80% випадків раку шийки матки можна запобігти завдяки вчасному виявленню передракових змін.

 😔 В Україні щороку реєструється понад 3 000 нових випадків раку шийки матки — і це лише офіційна статистика.                 

                                          Що варто робити кожній жінці?       

✅ Необхідно обов’язково проходити профілактичні огляди гінеколога всім жінкам не рідше 1 разу на рік та цитологічне дослідження шийки матки не рідше 1 разу на 3 роки. 

✅ З метою профілактики та своєчасного лікування всім жінкам після 40 років необхідно щорічно проводити обстеження молочних залоз на мамографії.

✅ Дотримання інтимної гігієни, контрацепція, збалансоване харчування – також важливі складові здоров’я.

Міжнародний день гінекологічного здоров'я покликаний відверто говорити про цю делікатну тему та переконати жінок у простих, але дуже важливих істинах  :

- профілактика завжди простіша, ніж лікування;

- дбати про себе не соромно, а необхідно;

- регулярний огляд у гінеколога - не  пересторога, а норма.

 

У  відділі наукової медичної літератури Волинської обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки до Міжнародного дня гінекологічного здоров'я підготовлено добірку літератури : від фахових наукових статей  для лікарів - гінекологів до пізнавально - освітньої інформації для кожної жінки. Отож, поширюйте гінекологічні знання, піклуйтеся про себе та допомагайте отримати шанс на здорове життя іншим!

Фізіотерапія – здоров'я без ліків! (8 вересня - Всесвітній день фізіотерапії)

Фізіотерапія – це не лише лікування, а справжня філософія здорового тіла. Тож не дивно, що її витоки сягають  часів античності : уже тоді застосовували масажі, лікувальні ванни та гімнастику для відновлення здоров’я. А в 19-му столітті фізіотерапія почала формуватися як наука – із використанням електрики, магніту і спеціальних вправ. Вперше назву "фізіотерапія" у своїй статті використав німецький лікар Лоуренс Глайк у 1851 році, а перший Міжнародний конгрес з фізичної терапії відбувся у 1905 році у французькому місті Льєж. 

 

 

 

Зрештою, у 1996 році, 8 вересня у календарі з'явився Всесвітній день фізіотерапії, що стало новим поштовхом для використання  її широких лікувальних можливостей. Сьогодні це  система ефективних методів відновлення, де техніки стародавніх часів поєднуються з новітніми напрацюваннями,  даючи людині чудовий шанс поліпшувати здоров'я  у будь-якому віці завдяки безпечному і безболісному виду терапії.  

✅ Цього року тема Всесвітнього дня фізіотерапії присвячена здоровому старінню – підходу, який дозволяє зберігати позитивний настрій, активність та працездатність якомога довше.  З віком наше тіло змінюється – це природний процес. Але старіння не має бути синонімом болю, обмежень чи втрати інтересу до життя. І фізіотерапія спроможна значно убезпечити від цих вікових загроз.

                                           Переваги фізіотерапії

 

• Природність 

  - фізіотерапія використовує природні методи  для відновлення.

   
• Самолікування

  - вона допомагає організму мобілізувати власні ресурси для боротьби з хворобами, зменшуючи залежність від медикаментів.

   
• Гармонійний ефект 

  - процедури з фізіотерапії дають відчутний оздоровчий ефект, покращуючи загальний фізичний стан і нормалізуючи різноманітні функції організму.

   
• Значна доступність
  

  - розмаїття фізіотерапевтичних процедур у більшості випадків дає змогу підібрати лікування, що не матиме вагомих протипоказань.
  

                                           

                                              ТОП-7 видів фізіотерапії :

1. 🧘‍♀️ Кінезіотерапія — лікування рухом. Вправи допомагають відновити м’язову силу, гнучкість та координацію, особливо після травм чи операцій.

2. ⚡ Електротерапія – застосування електричних імпульсів для стимуляції м’язів, знеболення та поліпшення кровообігу.

3. 🧲 Магнітотерапія – використання магнітного поля для зменшення запалення, болю та пришвидшення регенерації тканин.

4. 🔊 Ультразвук – проникаюча дія ультразвукових хвиль покращує обмін речовин, розсмоктує набряки та спайки.

5. 💡 Світлолікування –  використання лазерного або інфрачервоного випромінювання для стимулювання загоєння.

6. 🔥 Теплотерапія – зменшує м’язове напруження та покращуює мікроциркуляцію.

7. 💦 Гідротерапія – лікування водою: душі, ванни, контрастні обливання зміцнюють нервову систему та імунітет.

Ці напрямки  є найбільш знаними і розповсюдженими для підтримки здоров'я  і більшість українців, мабуть, користувалися хоча б одним із них. Однак сучасна фізіотерапія охоплює десятки методик і її можливості справді вражають.

 

Прикладом корисного поєднання  природи і медицини є біорезонансна терапія, спрямована на посилення власних регуляційних і самовідновлювальних можливостей організму. У 1975 році науці вдалося виявити, що світло випромінюється окремими живими клітинами.  Це, у свою чергу, означає, що життя складається з вібрацій. Незабаром це наукове відкриття трансформували в Німеччині  в оздоровчий напрямок лікар Франц Морелл та інженер-електрик Еріх Раше. На відміну від інших  різновидів фізіотерапії, біорезонанс використовується не лише для терапії, а й у діагностичних цілях.

Ще один дієвий метод саморегуляції – біофідбек (біологічний зворотний зв'язок). Це технологія, що дозволяє людині за допомогою зовнішніх пристроїв отримувати інформацію про стан власних фізіологічних процесів (як-от серцебиття, дихання, м'язова напруга) і навчатися свідомо ними керувати. Завдяки цьому біофідбек давно розповсюджений у світі як допоміжний інструмент при різних проблемах ментального здоровʼя та є цінним доповненням до стандартної терапії.  В Україні він привернув особливу увагу  саме зараз, коли через війну  збільшується кількість  стресових розладів і психологічних травм. На разі в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я "Ти як?" реалізується проєкт «Інноваційні рішення для ментального здоров’я : біофідбек - терапія в Україні» .

 

Фізіотерапія заснована на фізіології людини, відтак гнучко адаптується під  її потреби. Можливості фізіотерапії майже безмежні – варто лише обрати правильний напрямок і почати шлях до відновлення, скоригований спеціалістом - фізіотерапевтом.  Шлях, ідучи яким, можна  зберегти рухливість, ясність розуму та енергію на довгі роки. 

👆 Перший крок на цьому шляху ви можете зробити у відділі наукової медичної літератури Волинської обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, ознайомившись з виставкою літератури до Всесвітнього дня фізіотерапії. На читацькій полиці до вашої уваги – книги про загальну та практичну фізіотерапію, медичну та соціальну реабілітацію, про нюанси фізіотерапевтичного відновлення дітей та багато іншої цікавої та корисної інформації про мистецтво зцілення, перевірене тисячоліттями.

 

Вересень – Всесвітній місяць обізнаності про хворобу Альцгеймера.

Щороку у вересні світ відзначає Місяць обізнаності про хворобу Альцгеймера. Це  нейродегенеративне захворювання, що прогресує, найпоширеніша форма деменції – стану, при якому порушується робота мозку. Вперше описане у 1906 році німецьким психіатром Алоїсом Альцгеймером.

Як правило, хвороба виявляється у людей, старших за 65 років, але існує і рання форма. Хвороба Альцгеймера уражає людей незалежно від освіти, рівня життя та країни проживання. Серед відомих людей, які страждали на цю хворобу, – президент США Рональд Рейган, перший виконавець ролі Джеймса Бонда сер Шон Коннері, прем’єр-міністр Великої Британії Маргарет Тетчер.

Хоча це захворювання й було описане ще століття тому, на жаль, досі не знайдено ліків, які б забезпечили повне зцілення. Сьогодні з Альцгеймером живуть мільйони людей по всьому світу, і ця цифра продовжує зростати. Поряд із ними – родини, які щодня борються не лише з медичними, а й з емоційними та соціальними труднощами.

               До переліку тривожних ознак хвороби Альцгеймера входять:

✅ дезорієнтація в часі та просторі,

✅ труднощі з виконанням звичної повсякденної роботи,

✅ повторення однакових питань та постійне уточнення вже відомої інформації,

✅ проблеми з веденням діалогу та порушення мовлення,

✅ проблеми із запам’ятовуванням розташування речей, з підрахунком грошей чи розрахунками,

✅ зміна настрою та поведінки, порушення зорових відчуттів у сприйнятті простору,

✅ втрата здатності мислити раціонально та ухвалювати рішення,

✅ складнощі з орієнтуванням у просторі та триманням балансу, розрізненням кольорів та контрастності, читанням та керуванням автомобілем.

❗Якщо  ви помітили один або більше симптомів у себе або своїх близьких, необхідно звернутися до лікаря. 

💯 Як виявили дослідники, риба є найважливішим харчовим фактором у зниженні ризику когнітивних порушень. Овочі опинилися на другому місці, а всі інші продукти показали менший, незначний вплив.  Отже, щоб зменшити ризик когнітивних розладів і зниження розумових здібностей, обирайте середземноморську дієту, включно з рибою кілька разів на тиждень.

 

 🟣 Фіолетовий – офіційний колір обізнаності про хворобу Альцгеймера.

Носіння фіолетового кольору, участь у благодійних заходах, поширення правдивої інформації – навіть найменші дії можуть мати велике значення, адже, за прогнозами, до 2050 року кількість людей з деменцією може збільшитися майже втричі. Підтримаймо тих, хто не завжди може згадати нас – але ми ніколи не повинні забувати про них.

👆У відділі наукової медичної літератури Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки в рамках постійної виставки про ментальне здоров'я запрошуємо ознайомитися з  розділом про хворобу Альцгеймера.

 

До уваги користувачів – нові випуски періодичних видань із сучасним поглядом на вікові порушення діяльності мозку, посібники зі зрозумілими і корисними порадами родичам хворих  та книги досвідчених фахівців неврології про діагностику та лікування хвороби Альцгеймера. 

🔔Інформація, що допоможе зруйнувати стереотипи, дати знання і надихнути на співчуття.

 1.    Бічний аміотрофічний склероз і лобово-скронева деменція, що супроводжується конверсійним розладом // НейроNews. – 2023. – № 5. – С. 9–11.

2.    Всесвітній день поширення інформації про хворобу Альцгеймера // НейроNEWS. – 2018. – № 7. – С. 8–9.

3.    Демченко А. В. Сучасні аспекти діагностики та лікування деменції / А. В. Демченко, Д. Н. Аравицька // НейроNEWS. – 2020. – № 2. – С. 35–40.

4.    Корпач Г. Можливості фармакологічної профілактики і корекції нейрокогнітивних розладів і деменції / Г. Корпач // Здоров’я України. Діабетологія. Тиреоїдологія. Метаболічні розлади. – 2023. – №1. – С. 20–21.

5.    Когнітивна дисфункція при хворобі Альцгеймера : оцінка ефективності препаратів // НейроNEWS. – 2019. – № 6. – С. 20–22.

6.    Комбінована фармакотерапія депресії у пацієнтів з хворобою Альцгеймера / підгот. Н. Купко // НейроNEWS. – 2023. – № 3. – С. 23–36.

7.    Ретроспективне дослідження переваг комбінованого лікування цитиноліном, мемантином та інгібіторами ацетилхолінестерази у пацієнтів літнього віку із хворобою Альцгеймера // Укр. мед. часопис. – 2023. – №3. – С. 95–98.

8.    Сухоручкін Ю.О. Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера /Ю. О . Сухоручкін // НейроNEWS. – 2021. № 5. – С. 31– 34.

9.    Сучасні підходи до терапії деменції : коли час на вагу золота // Укр. медичний часопис. – 2025. – № 3. – С. 43–45.

10.   Твори художників з хворобою Альцгеймера //Діабет Ожиріння Метаболічний Синдром. – 2022. – № 4. – С. 73–76.

11.   Хвороба Альцгеймера // НейроNEWS. – 2021. – №4. – С. 24–25.

12.   Хвороба Альцгеймера : що потрібно знати тим, хто доглядає за пацієнтом  // Б-ка сімейн. лікаря та сімейн. медсестри. – 2013. – № 3. – С. 16–25.

13.   Які процеси в головному мозку впливають на деменцію та хворобу Альцгеймера // Ліки України. – 2023. – №3. – С.46.

Навчальний рік стартував : дбаємо про здоров'я школярів!

1 вересня – не просто дата в календарі. Це  початок шкільного марафону, сповненого відкриттів, емоцій і можливостей! І щоб цей марафон став яскравим освітнім досягненням, потрібно взяти з собою найважливіше: здоров'я. Цьогоріч  у майже 400-х волинських школах навчатиметься понад 100 тисяч учнів. Ось деякі поради фахівців батькам і вчителям, як зробити освітній процес максимально комфортним фізично і психологічно.

 

 

                                                   ФІзичне здоров'я

Навчання за партами, важкі рюкзаки, недостатня активність – усе це може вплинути на самопочуття учнів. Тому важливо:

• Слідкувати за правильною поставою під час занять;

• Забезпечити зручне, освітлене робоче місце вдома;

• Робити перерви між навчанням для руханок;

• Обирати легкий, але поживний сніданок перед школою.

  
  ❗Центр громадського здоров'я МОЗ України наголошує, що завдяки достатньому освітленню та правильній позі учня за письмовим столом можна зменшити навантаження на його очі й запобігти зниженню рівня гостроти зору. Недостатнє освітлення негативно впливає і на здатність школяра до запам’ятовування.

                                               Психологічне здоров’я

Початок року може викликати хвилювання, особливо в молодших школярів. Підтримка батьків, вчителів та однокласників дуже важлива. Слухайте дитину, розмовляйте про те, як минув її день і допомагайте адаптуватися до нового ритму.

                                                

                                               

                                                     Режим дня
Чіткий режим допомагає школярам легше звикнути до  навчального процесу. Регулярний сон, час на відпочинок, навчання і гру – усе має значення для балансу та гарного самопочуття.

 
🔔 Початок навчального року – це не лише старт нових знань, а й можливість навчити дитину дбати про себе, стати цілеспрямованою та відповідальною. Тож   нехай цей рік буде продуктивним, цікавим і  головне – здоровим!