Рак шийки матки є одним із найпоширеніших онкозахворювань серед жінок. Лише в Україні за рік виявляють близько 3 тисяч випадків хвороби і реєструють більше тисячі смертей.
.
Рак шийки матки є одним із найпоширеніших онкозахворювань серед жінок. Лише в Україні за рік виявляють близько 3 тисяч випадків хвороби і реєструють більше тисячі смертей.
.
11 грудня 1883 року в німецькому місті - курорті Clausthal-Zellerfeld народився Роберт Кох – вчений, лікар, мікробіолог, дослідник, один з звсновників сучасної бактеріології та епідеміології. Він був
третім з тринадцяти дітей у сім’ї та з народження цікавився природою: вже в
ранньому дитинстві зібрав колекцію мохів, лишайників і комах. Дядько, помітивши
захоплення племінника, подарував йому мікроскоп та фотоапарат, згодом,
мікроскоп подарований був дружиною. Саме ці подаровані речі визначили наукову
долю майбутнього нобелівського лауреата.
Відкриття та
діяльність Роберта Коха:
У 1876 році Кох
вперше у світі довів бактеріальне походження сибірки, виділивши її збудника.
У 1880 році, у свої
36 років, він став урядовим радником у Імперському відділенні охорони здоров’я
у Берліні.
У 1882 Кох у доповіді
«Етіологія туберкульозу» на засіданні Берлінського фізіологічного товариства
оголосив про роль мікобактерії туберкульозу. Це заклало наукові
засади боротьби з туберкульозом.
В 1883 уряд поставило
перед ним нове завдання: визначити причину холери, спалахи якої часом несли
сотні тисяч життів. Кох вирушив до Єгипту та Індії у складі наукової
експедиції, у ході якої виділив збудника хвороби – холерний вібріон. Саме
Роберт Кох увів у практику епідеміології та мікробіології поняття «тріада
Коха», яка показує три умови визнання мікроба збудником конкретного
інфекційного захворювання.
В 1890 Кох виділив
туберкулін – стерильну рідину, що містить речовини, які виробляють мікобактерії
туберкульозу в ході зростання. Туберкулін був запропонований ним як
діагностичний, і як лікувальний засіб. Але дослідження, зроблені у різних
країнах світу, незабаром підтвердили, що препарат можна використовувати лише
для діагностики туберкульозу.
Відкриття Кохом туберкуліна зіграло величезну роль боротьби з туберкульозом
і стало головною причиною присудження вченому в 1905 Нобелівської премії.
. На 41 році
життя Кох професор Берлінського університету та директор щойно відкритого
Інституту гігієни. Через шість років спеціально для нього у Берліні створили
Інститут інфекційних хвороб. Кох керує ним 13 років: до 60-ти. Сьогодні цей
інститут носить його ім’я.
1896 році Роберт Кох їде
до Східної Африки на боротьбу з чумою рогатої худоби, у 1896 році – до Індії
для вивчення чуми, а в 1899 році очолює експедицію з вивчення малярії в Італії,
Яві та Новій Гвінеї.
1903 році
Кох відправився в Центральну Африку на епізоотію («епідемію у тварин») рогатої
худоби. Там він знайшов збудник нової хвороби, яку назвав «африканською
береговою лихоманкою».
На 62 році свого життя
Кох очолив експедицію до Центральної та Східної Африки, там він запропонував
засіб атоксил на лікування сонної
хвороби – захворювання, переносником якого є муха цеце.
Впродовж свого життя
Роберту Коху (нім. Robert Koch; 11 грудня 1843
– 27 травня 1910) вдалося зробити ряд відкриттів, що послужили
основою не лише медичної мікробіології, а й лікування та профілактики
інфекційних захворювань
З метою
підвищення обізнаності про туберкульоз, завітайте
в відділ наукової медичної літератури
Волинської ОУНБ імені Олени Пчілки. Тут ви
зможете ознайомитися з науковими, науково-популярними та навчальними
виданнями, статтями з фахових періодичних видань та знайти відповіді на питання діагностики, лікування
та профілактики даного захворювання.
Варто наголосити на тому, що раннє та
своєчасне виявлення туберкульозу є вирішальним фактором для його ефективного
лікування. Не зволікайте з профілактичними флюорографічними оглядами,
дотримуйтеся здорового способу життя, раціонального повноцінного харчування,
правил особистої гігієни – це стане запорукою здоров’я та вагомим кроком на
шляху протидії епідемії
СНІД — важке інфекційне захворювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який уражає імунну систему людини, знижуючи при цьому протидію організму захворюванням.
Синдром
набутого імунодефіциту вперше було зафіксовано в США в 1983 році. Упродовж двох
місяців хворий помер. Сьогодні за добу у світі чотириста тисяч осіб заражується
цією хворобою. Сам по собі СНІД не є смертельною хворобою, але функціонування
його вірусу в організмі впливає на імунну систему так, що навіть простий нежить
може призвести до смерті людини.
1 грудня 1988 році була вперше відзначена дата проведення Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом. Символ боротьби зі СНІДом – червона стрічка, без неї зараз не проходить жодна акція в цій області. Сама стрічка, як символ розуміння та солідарності в цій нерівній боротьбі була взята на озброєння з весни 1991-го року.
Фахівці відділу наукової медичної літератури підготували
перегляд літератури – «СНІД: пекельна помилка чи сувора реальність». Запрошуємо до перегляду!
Бичкова С. А. Негоспітальна
пневмонія тяжкого перебігу у військовослужбовців, учасників бойових дій / С. А. Бичкова // Терапевтика. — 2023. — Том 4, Т. 1. — С. 22—27. : табл.
Дитяча пульмонологія :
навч. посіб. / О. Л. Цимбаліста [і ін.] ; ред. О. Л. Цимбаліста. — Київ :
Медицина, 2019. — 599 с.
Слєпов О. К.
Внутрішньогрудна компресія дихальних шляхів при об'ємних утвореннях межистіння
у дітей / О. К. Слєпов, О. В. Риженко, К. В. Латишов. — Київ : Задруга, 2018. —
288 с. : іл.
***
Астахова В. Пневмонії : особливості
перебігу, лікування та ускладнення / В.
Астахова // Практика управління медичним закладом : все для ефективної роботи
головного лікаря та його заступників. — 2021. — № 12. — С. 48 – 55.
Дзюблик Я. О. COVID-19
— асоційована негоспітальна пневмонія: клінічний досвід парентерального
застосування ацетилцистеїну в комплексному лікуванні / Я. О. Дзюблик, Л. В. Панченко //
Український пульмонологічний журнал. — 2020. — № 4. — С. 49—55. : табл.
Козловська А. Позагоспітальна бактеріальна
пневмонія: вибір схеми емпіричної антибактеріальної терапії в разі
амбулаторного лікування / А. Козловська // Клінічна імунологія. Алергологія.
Інфектологія. — 2020. — № 7. —
С. 9—15.
Мостовой Ю. М. Тромбоемболія
легеневої артерії (тела) та захворювання органів дихання. Ключові положення
рекомендацій 2019 року щодо ведення пацієнтів з ТЕЛА (ERS/ESC) [Текст] / Ю. М.
Мостовой, Т. Д. Данілевич, Н. С.
Слепченко // Український пульмонологічний журнал. — 2020. — № 3. — С. 37—45. : табл.
Негоспітальна
пневмонія, асоційована з COVID—19: погляд на лікування / Ю. І. Фещенко [і ін.] // Український
пульмонологічний журнал. — 2020. — № 2.
— С. 5—12. : табл.
Ортинська О. Пневмонія знову смертельно
небезпечна / О. Ортинська, Б. Убога //
Фармацевт практик. — 2020. — № 7/9.
— С. 22—24.
Патогенез
коронавірусної інфекції COVID-19 / В. П. Малий, І. М. Асоян, І. В. Сай
// Інфекційні хвороби. — 2020. — № 3
(101). — С. 73—83.
Приходько В. Негоспітальна пневмонія / В. Приходько // Сімейна медицина. — 2015. —
№ 5. — С. 46–52.
Хірургічна тактика
лікування субплевральних і внутрішньолегеневих гематом
унаслідок пневмоній, спричинених COVID-19
/ М. С. Опанасенко, С. М. Білоконь, Б. М. Конік // Інфузія &
Хіміотерапія. — 2023. — № 1. —
С. 25—31.
Черній В. І. Тяжка позалікарняна пневмонія: принципи діагностики й інтенсивної терапії / В. І. Черній // Інфузія & Хіміотерапія. — 2023. — № 3. — С. 7—15.
Бережіть себе та
своїх близьких! Будьте здорові!